Si vis pacem, para bellum!

Хочеш миру - готуйся до війни!




Волшебный шар

Метки

Интересы
"Scorpions", the beatles, аніме, археологія, АТМАСФЕРА, Історія, Література, море, некрополі, сонце, Україна, чоботи на підборах, чоловіки, чорна кава

Антиинтересы
грип, депресія, джинса, зрада, матюки в літературі, нудьга, перше кохання, політзамовлення, політика, попса, порно, пробки, Телевізор, Фабрика

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Опрос

Перший секс із новим хлопцем/дівчиною є нормальним...


Содержание страницы



Настроение : втрата    

Пане професоре, навіщо Ви так???


Сьогоднійшій день - день трауру.

Сьогодні сталось те, що ніхто не чекав, не хотів, не вірив.

Сьогодні пішов з життя Професор з великої літери і з одним "ф". 

Сьогодні не стало хорошої людини і великого науковця, що додавав мені віри у науку.

Сьогодні не стало людини, яка здавалось буде завжди. Ще вчора вона була, а сьогодні її не стало. 

Сьогодні життя стало менш менш впавненим, менш стабільним, не знаю, що чекати від завтрашнього дня.

Сьогодні хотілось плакати. Але вже не можу. 

Сьогодні не стало Олега Прокоповича Крижанівського, завідуючого кафедрою їсторії Стародавнього світу та Середніх віків КНУ імені Тараса Шевченка.


Открыть | Коментувати 19

Незакінчене...


Застигла вже на пальцях кров…
Запечена на серці рана,
І не була це все ж любов,
Все  закінчилось надто рано. 

Відверта правда не вража
Бо серцю хочеться ілюзій 
Ця чесність тільки обража.
І я іду в зимову стужу...

 


Открыть | Коментувати 15

Настроение : вампіричне    

Я не вампір...


Інколи корисно ритися в архівах. Я ось таке нарилп у себе у давно забутій папці: 

Написаний кров’ю вірш

Я присвячу ночі.

Я не вампір,

Та втомлені у мене очі.

Терзає безсоння

І перетворює на маленьку

залякану дівчинку,

що боїться бабая.

Зараз мене заспокоїть мама,

Розплющую очі: нікого немає.

Я сама у кімнаті своїй,

Навпроти дзеркала.

Та доля мене не зламала.

Всміхаюсь, хоч гірко.
 


Открыть | Коментувати 15

Настроение : лірика    

Самим сама


Іде осінь, вона попереду,

Дарує золото листю і дереву.

І вбрана осінь у золотий плащ.

А на душі сумно, хоч сядь і плач.

Втішається осінь грушею-яблуком,

І плоди стиглі простяга,

Але від рухів повіва сумом,

А на душу ляга туга.

Й дарує осінь леопардове манто,

Комусь - це розкіш, а їй - всеодно.

Пташина пісню співа останню

Про сум, про осінь і про кохання.

Бреде по лісу, по купах хмизу.

Золоте листя впліта в косу.

Вона ще гарна цариця-осінь,

Однак уділ їй - самим сама.

Чи вона плаче- ніхто не бачить.

Лиш очі сліпить золото кіс.

Фото: СергейХХХ


Открыть
ОБОЗ.ua