Si vis pacem, para bellum!

Хочеш миру - готуйся до війни!




Волшебный шар

Метки

Интересы
"Scorpions", the beatles, аніме, археологія, АТМАСФЕРА, Історія, Література, море, некрополі, сонце, Україна, чоботи на підборах, чоловіки, чорна кава

Антиинтересы
грип, депресія, джинса, зрада, матюки в літературі, нудьга, перше кохання, політзамовлення, політика, попса, порно, пробки, Телевізор, Фабрика

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Опрос

Перший секс із новим хлопцем/дівчиною є нормальним...


Содержание страницы



Настроение : пошуковий    

Шукаю!!!!!!!!


Привіт блогерам.))

Маю до Вас  ДУЖЕ важливе запитання.

Які українські інтернет-портали і культурні, літературні сайти відомі Вам??

Читать дальше...


Открыть | Коментувати 28

Настроение : дисиденський    

Сміх крізь сльози


Не вистачило часу, не вистачило світла, але було вдосталь гарних віршів про кохання, не-кохання, однакові сумки, а також абсурд, про слем, що насправді деградує, скотившись до рівня декламації навкологенітальних віршів. Чи не так?
Все це написано про літературні читання, що відбулись у четвер , 3 грудня. За іронією долі, читання відбулись саме у День інваліда. Але учасники літературних читань довели, що їхні душі є чистими і здоровими, і у їхньому житті є інтерес.

Адже розумію, що не так легко відірвати свой чудовий зад від теплого дивану і прийти на сьому на літературні читання. Так, нам не вистачило часу - він біг надто швидко, а ми не маєма права поспішати. Ми маємо промислити обдумати кожне слово. Це ж поезія - для неї немає поняття нашого земного швидкоплинного часу. Він не вартує для неї нічого:
іду і шукаю у днях рівноваги
у вечір вплітаюсь як ріг однорога
ця ніч не вартує моєї уваги 
цей день не готує для мене нічого
(З віршу Мирося)
Мені, дивлячись на годинник доводилось усвідомлювати наявність земного часу. Але моє приземлення пришвидшила Бабця-адміністратор. При наявності всіх дозволів вона почала кричати, що ми маємо звільнити приміщення. Було дивно дивитись на цю істоту зростом у два аршини, яка у даній ситуації була її володаркою. І неприємна огида була в її погляді, її словах.
Але в котрий раз переконуєшся, що культура у нашій державі не треба нікому. «Економія електроенергії» перш за все.
За що ти Боже так караєш?
Чи то гріхи наші тяжкі?
А може ти і сам не знаєш
За що нам муки не людські.
(З вірші Люди Коваленко)
Але «великій» Бабці свого вдалось досягти лише на половину. Літературні читання продовжилися, але у коридорі. Можливо, це додало їй своєї гостроти і неочікуваності? Було відчуття, ніби ми дисиденти, і живемо у Радянському Союзі, а не в незалежній Україні. Тут мені важко сказати, але все-таки було приємне усвідомлення того, що не зважаючи ні на перешкоди, у нашої культури є майбутнє.

Хоч і живемо ми у країні абсурду, де читають верлібри:Будь ласка, не замовляйте оркестр
Коли мені наснився сон
Що у всіх дівчат у кімнаті були такі ж сумки
Як і в мене
Раптом почало муляти чуття
Що я неодмінно маю померти
розв'язавши всі любовні фігури
своїм свідоцтвом про смерть
виданим у відділені РАЦСУ Шевченківського району
міста Києва
нашого з тобою міста.                                                                                                   
(з вірша Насті Білоусько)

До речі, тематика літературних читань і звучала так: "Абсурд - норма твого життя?". І можу з упевненістю сказати, що воно так і сталось. Але це не завадило нам поспілкуватись і отримати естетичну насолоду від ПОЕЗІЇ!!!!

І в боротьбі ми гартуємо свй дух, щоб жити і творити:

Мені взагалі-то насправді начхати
На думку твою і чиюсь загалом
Заради тебе я навчилась брехати
І йти крізь думки назавжди напролом

(З віршу Олександри Кіткотенко)

 


Открыть | Коментувати 2
ОБОЗ.ua