Si vis pacem, para bellum!

Хочеш миру - готуйся до війни!




Волшебный шар

Метки

Интересы
"Scorpions", the beatles, аніме, археологія, АТМАСФЕРА, Історія, Література, море, некрополі, сонце, Україна, чоботи на підборах, чоловіки, чорна кава

Антиинтересы
грип, депресія, джинса, зрада, матюки в літературі, нудьга, перше кохання, політзамовлення, політика, попса, порно, пробки, Телевізор, Фабрика

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Опрос

Перший секс із новим хлопцем/дівчиною є нормальним...


Содержание страницы



Музыка : Челентано  Настроение : офісно    

КОМУ?


Сьогодні їдучи у метро у свій супер-дупер офіс, я заснула від пдової дороги у метро, адже метро заколисує краще за будь-яку колискову. Однак чомусь прокинулась на станції Майдан незалежності і побачила чоловіказ трояндами. вони були криваво-червоними. Кольору венозної крові. (Такі й мої улюбелені).

Виникло запитання, відповідь на яке я намагалась знайти ирешту дороги: Куди і кому він віз ТАКУ красу.

У мене визріло три варіанти:

1) начальниці чи співробітниці у привітанння з Днем народженння від колективу (до цієї версії схиляюсь найбільше, бо час був ранковий);

2) коханій (не віриться, що хтось признгасчає побачення на 9 ранку, оджнак тут визріла ще одна міні-версія: він вийшов на майлані, перейшов на Хрещатик і поїхав на вокзальну зустрічати кохану з потяг......рамантіка)));

3) мамі.(не дуже вірогіднно, але можливо.))))

Однак все ж це лише здогади... Але всеж таки близько 20 багрово-червоних троянд уже знайшли свою власницю... Однак, хто вона може бути???


Открыть | Коментувати 30

Настроение : ввваааххх    

Фея, або Ейяфьяллайокулль. ФОТО


А все-таки він красивий.)) Як Везувій, що зберіг для нас Помпеї, Стабії та Геркуланум.)))

Хочу тепер в Ісладнію. Бл... Хоч там і небезпечно.

 

 


Открыть | Коментувати 36

Настроение : лірика    

Самим сама


Іде осінь, вона попереду,

Дарує золото листю і дереву.

І вбрана осінь у золотий плащ.

А на душі сумно, хоч сядь і плач.

Втішається осінь грушею-яблуком,

І плоди стиглі простяга,

Але від рухів повіва сумом,

А на душу ляга туга.

Й дарує осінь леопардове манто,

Комусь - це розкіш, а їй - всеодно.

Пташина пісню співа останню

Про сум, про осінь і про кохання.

Бреде по лісу, по купах хмизу.

Золоте листя впліта в косу.

Вона ще гарна цариця-осінь,

Однак уділ їй - самим сама.

Чи вона плаче- ніхто не бачить.

Лиш очі сліпить золото кіс.

Фото: СергейХХХ


Открыть
ОБОЗ.ua