Si vis pacem, para bellum!

Хочеш миру - готуйся до війни!




Волшебный шар

Метки

Интересы
"Scorpions", the beatles, аніме, археологія, АТМАСФЕРА, Історія, Література, море, некрополі, сонце, Україна, чоботи на підборах, чоловіки, чорна кава

Антиинтересы
грип, депресія, джинса, зрада, матюки в літературі, нудьга, перше кохання, політзамовлення, політика, попса, порно, пробки, Телевізор, Фабрика

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Опрос

Перший секс із новим хлопцем/дівчиною є нормальним...


Содержание страницы



limitless: рецензія


Писати рецензії - справа невдячна. Завжди будуть читачі солідарні з думкою рецензента, однак не варто і забувати про цілу армію опонентів, яка вимагатиме скальпу рецензента. Але наважусь, бо не кожен день вдається зустріти, прочитати, побачити річ, дійсно варту уваги.

Я буду писати негативну рецензію на фільм "Области тьми" (Limitless). Навмисне не перекладатиму назву українською, бо не буде зрозуміло про який фільм ідеться. Але якщо перекладати, то назва мала б звучати як "Необмежений", "Той, що не знає кордонів, меж допустимого", "Без тормозов". Переглянувши цей фільм здається, що саме така назва була б виправдана.

Навіть наприкінці фільму головний герой майже нічого не зрозумів, так і залишившись по порстонародному наріком, хоча й більш вищому рівні. Всі його досягнення ніщо у порівнянні з героєм Де Ніро, який завдяки своєму розуму, хитрості та інтуіції досяг більших висот, що наш головний герой, сидячи на транквілізаторах. Той же режисер, того ж фільму все таки показує, що можливо бути успішним без наркоти. Однак лінія з наркотою - перемагає.

У більшості фільми про наркозалежність закінчуються або прозрінням, або смертю головних героїв і є попередженням для молоді. Достатньо згадати фільми Дарена Аронофськи. Однак тут все не так - завдяки наркоті головний герой підкорює матрицю цього світу, він є її органічною частиною. Він не розумнішає насправді і нічого феноменального з ним не ідбувається. Він не відкриває для себе духовності, вищих істин, добра. Єдине, чого він прагне - гроші і слава. Цей честолюбивий егоїст навіть відставляє під удар свою кохану, змушує її їхати за новою дозою, бо йому бачте дуже погано, у нього мігрень.

Чого я таки дивиласьцей фільм? Мені не байдужа література і доля письменників. Може, колись сама поповню їхню когорту.(Не без гордості). Однак письменництво у житті головного героя займає дуже мало місця.Важко сказати, чому вес ж таки почали з письменника. Це міг би бути брокер, менеджер чи ще хтось. Ним власне Едді стає майже відразу. Маючи талант письменника і можливість заробляти на ньому іі проміняти його на контори брокерів - це не дуже в"яжеться. Зазвичай так робити людей змушують зовніші обставини, рідко це є добровільним вибором.

Чекала фільму-одкровення, пропаганди здорового незасміченого життя, а отримала американську казочку про вседозволеність. Однак а відплата де?


Открыть | Коментувати 8

12 фактів про Андрія Тарковського


 ... і Тарковських, устами його сестри Марини Тарковської.

1. Тарковські за походженням - поляки-католики з Любліна.

2. Легенди про дагестанське походження Тарковських - безпідставні.

3.Тарковські-чоловіки - нещасливі у сімейному житті.

4.Ім'я Андрія Тарковського стало елементом поп-культури. Це гнітить його сестру Марину.

5.Життя сім'ї Тарковських показано у автобіографічному фільмі "Дзеркало"

6. Андрій Таркоський був з самого початку створений для творчості.

7. Арсенія Таркоського (батька) порівнюють з поетами, що не гаснуть з часом, його творчість переживе віки.

8.Молодший син Андрія Тарковського живе у Флоренції, часто буває в Парижі, старший - лікар у Москві.

9. Тарковські пов'язані безпосередньо з Україною, а особливо - з Кіровоградом. Там є музей Тарковських.

10.Андрій тарковський надзвичайно цінував Олександра Довженка за щирість і незаідеологізованість.

11.Життя Андрія Тарковського співпадало з філософією його фільмів.

12. "Сталкер" було знято двічі. Перший віріант був зіпсований суперечкою з оператором.

Завдячуючи пані Марині, Тарковський постав як жива людина, а не поп-ідол як його зараз змалювують. І варто наголосити, що у свою творчість він вкладав всього себе.

 

 


Открыть | Коментувати 36

Настроение : солодкий гріх    

Реквием по мечте...


Перед тим мені про цей фільм розповідали. Друзі, знайомі, преса, всі кому не лінь. Нарешті знайшла час для «Реквієму». За мрією… За мріями… Хочу сказати про свої кілька слів.

 Маю запитання до режисера та сценариста: чому головні герої фільму таки залишились живими? Щоб і далі мучитись в уяві глядача? Навіщо було продовжувати їхнє злиденне існування? Гаррі, померлий від передозування, дуже якраз вписувався загальну канву фільму. Чи залишити головних героїв живими – це данина американській традиції хеппі-ендів? Однак у даній ситуації це недоречно.

Фільм більше схожий на давньогрецьку трагедію, а там, зазвичай, гинуть головні герої. Гине Едіп, Антегона, Етеокл і Полінік гинуть, коли відкривається страшна правда. Давно помітила, великі трагедії мають ланцюгову структуру. Здається, що й життя наше колос на глиняних ногах. Достатньо невеликої тріщини, щоб упала вся ця споруда. У сім’ї Голдфарб все пішло шкереберть після смерті її глави. Хоч режисер яскраво показав страждання сім’ї, однак показано переважно наслідки, а не причину.

Ще мене неприємно дивує слабкість головних героїв. Вони майже не намагались змінити своє життя. Пошук простих шляхів вирішення проблем ведуть до кращого життя, а в пекло. Жахливе щоденне пекло. Тільки у кожного своє пекло. Психлікарня, тюрма, бордель. Ще трохи про бордель. Точніше про Маріон, подругу Гаррі… Про ще одне змарноване життя. Про дівчину, що мала всі можливості для того, щоб бути щасливою… Однак опинилась на іншому полюсі життя.

А взагалі мені не подобається захоплення фільмами про наркоманів. Вони створюють обманливу думку про смачний заборонений плід. Не зважаючи на те, що ніби покликаний навпаки застерегти від вживання наркотиків. Там дуже яскраво показані і яскраві приємні миті життя наркомана. Про фільм – дивитись можна.


Открыть | Коментувати 14

Про кіно


Колись бачила таку рекламу: сидить дівчина одна  в кіно, дивиться мелодраму і плаче. Їй пропонують позвонити на номер  344 (чи ще якийсь). Вона так і робить. Останній кадр: та сама дівчина дивиться ту саму мелодраму, але вде з хлопцем. І не плаче, а награно посміхається в кадр.

Я сьогодні ходила в кіно. Сама. Дивилась не мелодраму. І не плакала... 

Виросла???


Открыть | Коментувати 10
ОБОЗ.ua