Si vis pacem, para bellum!

Хочеш миру - готуйся до війни!




Волшебный шар

Метки

Интересы
"Scorpions", the beatles, аніме, археологія, АТМАСФЕРА, Історія, Література, море, некрополі, сонце, Україна, чоботи на підборах, чоловіки, чорна кава

Антиинтересы
грип, депресія, джинса, зрада, матюки в літературі, нудьга, перше кохання, політзамовлення, політика, попса, порно, пробки, Телевізор, Фабрика

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Опрос

Перший секс із новим хлопцем/дівчиною є нормальним...


Содержание страницы



limitless: рецензія


Писати рецензії - справа невдячна. Завжди будуть читачі солідарні з думкою рецензента, однак не варто і забувати про цілу армію опонентів, яка вимагатиме скальпу рецензента. Але наважусь, бо не кожен день вдається зустріти, прочитати, побачити річ, дійсно варту уваги.

Я буду писати негативну рецензію на фільм "Области тьми" (Limitless). Навмисне не перекладатиму назву українською, бо не буде зрозуміло про який фільм ідеться. Але якщо перекладати, то назва мала б звучати як "Необмежений", "Той, що не знає кордонів, меж допустимого", "Без тормозов". Переглянувши цей фільм здається, що саме така назва була б виправдана.

Навіть наприкінці фільму головний герой майже нічого не зрозумів, так і залишившись по порстонародному наріком, хоча й більш вищому рівні. Всі його досягнення ніщо у порівнянні з героєм Де Ніро, який завдяки своєму розуму, хитрості та інтуіції досяг більших висот, що наш головний герой, сидячи на транквілізаторах. Той же режисер, того ж фільму все таки показує, що можливо бути успішним без наркоти. Однак лінія з наркотою - перемагає.

У більшості фільми про наркозалежність закінчуються або прозрінням, або смертю головних героїв і є попередженням для молоді. Достатньо згадати фільми Дарена Аронофськи. Однак тут все не так - завдяки наркоті головний герой підкорює матрицю цього світу, він є її органічною частиною. Він не розумнішає насправді і нічого феноменального з ним не ідбувається. Він не відкриває для себе духовності, вищих істин, добра. Єдине, чого він прагне - гроші і слава. Цей честолюбивий егоїст навіть відставляє під удар свою кохану, змушує її їхати за новою дозою, бо йому бачте дуже погано, у нього мігрень.

Чого я таки дивиласьцей фільм? Мені не байдужа література і доля письменників. Може, колись сама поповню їхню когорту.(Не без гордості). Однак письменництво у житті головного героя займає дуже мало місця.Важко сказати, чому вес ж таки почали з письменника. Це міг би бути брокер, менеджер чи ще хтось. Ним власне Едді стає майже відразу. Маючи талант письменника і можливість заробляти на ньому іі проміняти його на контори брокерів - це не дуже в"яжеться. Зазвичай так робити людей змушують зовніші обставини, рідко це є добровільним вибором.

Чекала фільму-одкровення, пропаганди здорового незасміченого життя, а отримала американську казочку про вседозволеність. Однак а відплата де?


Открыть | Коментувати 8

Настроение : тільки з люлі    

Про гостинність


знайомий порадив ось таку цікаву статтю: (перепрошую за рос. мову)

Однажды каждый сможет поехать в другую страну,  зная,  что кто-то примет его с распростертыми объятиями, — так коротко можно определить цель грандиозного проекта, ставшего возможным благодаря развитию интернет-технологий.

Рис. Василия Александрова

Бенуа Грийо посетил за двадцать лет 160 стран мира. Восемь раз он объезжал его на велосипеде, а обычно путешествует автостопом, подзарабатывая по дороге, и изредка описывает свои путешествия во французских изданиях. Грийо утверждает, что способен объехать вокруг света... за 200 евро, ведь он «путешественник, а не турист, а между этими понятиями огромная разница. Турист едет куда-то на десять дней потратить деньги. Путешественник старается приспособиться к месту, где находится, к людям, к языку». И в этом ему помогают современные технологии, а именно Интернет. Бенуа Грийо, как и сотни тысяч людей во всех странах мира, пользуется бесплатными услугами крупнейшей гостевой сети Hospitality Сlub. Познакомившись с членами «Клуба гостеприимства» в Украине, он несколько раз посещал нашу страну. 
Идея проявлять гостеприимность организованно, а не наугад, наверное, возникла во второй половине ХХ века. После окончания второй мировой войны Боб Луйтвайле основал первую международную организацию Servas, волонтеры которой собирали и распространяли информацию о людях, готовых принять гостей из любой страны мира. Со временем идея стала популярной. Ее восприняли эсперантисты — энтузиасты искусственного языка, который мог бы стать международным. Принимать «своих» согласились также путешественники на мотоциклах — байкеры и путешествующие автостопом.
Революцию в благородном начинании совершил Интернет — с его появлением обмен информацией стал молниеносным. В 1992 году в Польше  появляется Hospex — первая цифровая сеть людей, готовых проявить гостеприимность к путешественникам или желающих ею воспользоваться. Со временем сформировались новые, преимущественно на основе студенческих обществ или других объединений по определенному признаку. Самым интересным можно назвать проект SIGHT международной организации Mensa — объединение людей с самым высоким уровнем IQ.
Перелом произошел в июле 2000 года (значит, скоро первый юбилей!) в немецком городе Кобленц, сначала лишь в воображении студента Вайта Кюе, на то время автостопщика со стажем, волонтера организации студенческого обмена и мечтателя-реалиста. Он решил внести в уже известные системы несколько принципиальных изменений, прежде всего отказаться от членских взносов, сделав регистрацию бесплатной. Приобщив к работе четырех братьев и сестер, а со временем и друзей, Вайт Кюе два года работал над созданием сайта, в базе данных которого оказалось около 1300 участников. На сегодня в организованном Кюе и его единомышленниками «Клубе гостеприимства» зарегистрировано свыше 350 тысяч участников почти из всех стран мира. Но его основатель мечтает о миллионе. Стараясь донести свои идеи, он дает интервью в разных странах мира, общается как с обычными людьми, так и с власть имущими.
Сейчас, чтобы стать членом «Клуба гостеприимства», нужно лишь зайти на одноименный сайт Hospitalityclub.org и зарегистрироваться, предоставив о себе правдивую информацию. Все очень удобно и продуманно — есть возможность сообщить, сколько гостей вы можете принять, на какой срок и на каких условиях. Например, указать ваше отношение к алкоголю или курению, предложить отдельную кровать или просто место на полу. Если вы не имеете возможности или желания принимать гостей дома, это не будет причиной отказа в членстве, ведь вы можете стать гидом в собственном городе, селе, просто дать полезный совет о путешествии. Единственное условие — ни за какие услуги вы не должны ждать денег.
Вслед за «Клубом гостеприимства» возникли и другие подобные сети: Couch Surfing, Be Welcome, Place to stay, Flat jumр. Впрочем, Hospitality Сlub остается сетью номер один в мире. По статистике членства в клубе, по моему мнению, можно судить о настоящем уровне гостеприимности той или иной страны. Сейчас украинских хостеров (так называются участники подобных сетей) насчитывается 4339. Для сравнения: в России их пропорционально где-то столько же — 17520, европейские соседи значительно нас опережают: в Польше — 30301, в 10-миллионной Венгрии — 4919, в пятимиллионной Словакии — 2452. Что уж говорить о «пионерной» Германии — 80302 или Франции — 40571! А вот Соединенные Штаты Америки не проявляют чудес гостеприимности — в этой большой стране зарегистрирован всего 37971  человек.
Что касается Украины, то больше всего хостеров живет в Киеве, меньше всего их в Кировоградской и Волынской областях — по 41 человеку. Кстати, не факт, что каждый хостер готов вас принять. Чтобы получить утвердительный ответ, нужно готовиться к путешествию заранее и где-то за месяц начинать десятками присылать письма в те места, где планируете побывать. И хорошо, если получите пару-тройку положительных ответов. Ведь безвозмездность никого ни к чему не обязывает. Шансы на успех повышаются, если искать людей с похожими на ваши интересами, одинакового с вами возраста и другое.
Недавно автор, тоже член Hospitality Сlub, имел возможность проявить гостеприимность к соотечественникам месье Бенуа, молодым хостерам из Южной Франции. Они путешествуют  по Европе на стареньком автобусе, в котором есть почти все, что нужно для непритязательной жизни, — кровать, удобные стулья в салоне, умывальник, газовая плитка. Подобно своему старшему единомышленнику, они не приняли «супермаркетного мышления» и готовы обходиться минимумом удобств, чтобы иметь возможность познавать мир. До этого в нашем жилье в Береговом на пути в Украинские Карпаты  останавливалась пара молодых ученых (он — из Словакии, она — из Чехии) и приглашали погостить к себе.

http://tehnichka.com/index.php?option=com_content&view=article&id=2770


Открыть | Коментувати 16

Там високо....+ ВІДЕО


Бачу, що з приходом теплої пори головною темою стали подорожі.) А от я майже нікуди не їжджу, мені добре там, де я є.))) Продовжую тему про поезії на ХБ.))

Сьогодні це пісня "Арії" "Там високо". Текст пісні - цілком самодостатній твір, яким захоплююсь.))) І щоразу находжу щось для себе.

Не ведьма, не колдунья
Ко мне явилась в дом,
Не в пору полнолунья,
А летним, ясным днем...

"Обычно на рассвете
Я прихожу, во сне,
Но все не так на этот раз..." -
Она сказала мне

"Усталость, ненависть и боль,
Безумья темный страх...
Ты держишь целый ад земной
Как небо, на плечах!

Любой из вас безумен -
В любви и на войне,
Но жизнь - не звук, чтоб обрывать...", -
Она сказала мне

... Там, высоко - нет никого
Там также одиноко, как и здесь
Там, высоко - бег облаков
К погасшей много лет назад звезде

"Пока ты жив, не умирай,
На этот мир взгляни -
У многих здесь душа мертва,
Они мертвы внутри!

Но ходят и смеются,
Не зная, что их нет...
Не торопи свой смертный час", -
Она пропела мне

"Сбежать от жизни можно
От смерти - никогда.
Сама жизнь крылья сложит
И я вернусь сюда..."

Не ведьма, не колдунья
Явилась в дом ко мне,
А летним днем испить воды
Зашла случайно смерть

 


Открыть | Коментувати 37

Настроение : чучудовий    

Франція втратила свою важливість у світі?


Французький філософ, прихильник ідей гедонізму, атеїзму та лівого анархізму Мішель Онфре вважає, що Франція втратила свою важливість у світі. Про це повідомляє Gazeta.ua. 

"Європу знищив каток глобалізації. Кінець комунізму як альтернативи ліберальному світу залишив світ на милість лібералізму. Гроші безперешкодно творять свої закони на планеті. Звідси і злети країн, які розігрують аморальну карту грошей, а вони і керують світом", - заявив філософ.
Мішель Онфре каже, що ці країни перш за все вчаться у Сполучених Штатів, Китаю, Індії. Європа і Франція у цих процесах глобалізації, на думку філософа, стоять осторонь.
"Вони нічого не важать. Культура? Вона стала непотрібна. Історія? Нецікаво: це ж захоплення минулим, тоді як має значення лише безпосереднє теперішнє. Література, філософія, мистецтво? Іконами у цьому світі стали теле- або кінозірки, футболісти. У світі Зідана знають більше, ніж Вольтера. Наш корабель тоне, але, принаймні, стійко, елегантно, перед тим, як загине зовсім", - пояснив Мішель Онфре.

Молода Література

Запрошую до дискусії.)
 


Открыть | Коментувати 7

Настроение : пошуковий    

ШУКАЮ ДРАМУ!!!!!


Українські режисери — від найкращих до ненайкращих — сьогодні, як і позаторік, являють глядачеві постановки творів класичних: від «Гамлета» і «Войцека» — до «Мартина Борулі» й «Назара Стодолі». І навіть у стані найтяжчого алкогольного сп’яніння неможливо уявити режисера, який би, скажімо, зателефонував драматургові й вимовив у слухавку такі, приміром, слова: «Чекаю на вашу нову п’єсу».

Так само важко уявити й автора, який би, забувши про їжу і сон, дописував останню яву останньої дії, з тремтінням душевним наближаючись до магічного слова «завіса», і при цьому пам’ятаючи (не думаючи, а саме «пам’ятаючи», не кіркою мозку, а підкіркою!), що завтра, найпізніше післязавтра він, автор, читатиме свій текст режисерові й акторам, у благоговійній театральній тиші.

«Ні, таке не просто важко собі уявити. Таке уявити собі неможливо!» — вже чується голос об’єктивного скептика. — І не тільки у нас, в Україні. Такого немає вже ніде у світі! В цілому світі головний у театрі режисер (он і на афішах пишуть — «головний режисер»), а драматург — це ж навіть не актор, це щось на рівні освітлювача, чи, швидше, підмітальника сцени!..»

http://www.dt.ua/3000/3680/35524/

Капець, і це правда. Підписуюсь під кожним словом. Коли мене б запитали назвіть вашого улюбленого сучсного драматурга, я би сказала: "Шекспір - улюблений. А сучсних - не знаю." І це не від моєї неграмотномсті чи ліні. Навпаки. Відношу себе до ледй читаючих, але дрматургів сучасних не знаю. І крапка. 

Точніше трагедія, але вже не на сцені, а в житті. Це наше щоденне пекло відсутності ідей. Навіть сценарії для кіно редисери пишуть. Капець. Ні... Капці. Білі. Як для покійника.

Чи може, не так погано???? Може, хтось підкаже мені сучасних драмописців???? Бо я не знаю жодного. Пробачте за невігластво.((((

 

 

 


Открыть | Коментувати 12

Настроение : жесть    

Про те, що править світом


Бє3 бумажкі чєловєк букашка.... 

Корочкі правят міром... Останнім часом доводиться переконуватись у істинності цього правила. Люди з простою буденною свідомістю не розуміють, що можуть існувати вільні журналісти, які не закріпачені жодним головним редактором, редакцією, колективом і які живуть у Мережі.

За Мережею майбутнє, але все ж воно ще за горами. Навіть елементарне інтерв'ю в перехожого чи свідка взяти проблематично. "Де Ваше посвідчення? Де ви друкуєтесь?". Я пояснюю, що я вільна птаха. Розуміють, але з проблемами.

Капець, невже я маю комусь підпорядковуватись? Не хочу. Не буду.

І ще. За свою діяльність не маю нічого. Так, нічого. Голий ентузіазм. Голісінький. Я дивачка. Але, правда,  я розумію, що моя боротьба по суті приречена на поразку. Так. Я з часом змінюсь і стану менеджером з продажів чи ще чимось таким. Я це знаю... Знаю, що моя боротьба за культуру і заяложену духовність не може мати переможного кінця. Мене не зламає життя. Воно зламає в мені все  хорошому. Висмокче своїми щупальцями.

І тоді вже я буду з папірцем.

 

"НАТАША РАЙМОН.

 

ЖУРНАЛІСТ МОССАДУ"

 

Мосса́д (гебр. המוסד למודיעין ולתפקידים מיוחדים, ха-Мосад ле-модіін у-ле-тафкідім меюхадім — «Відомство розвідки і спеціальних завдань») — політична розвідка Ізраїля, за своїм призначенням та функціями є аналогом американського Центрального Розвідувального Управління[1][2]. Вважається однією з найбільш ефективних і професійних спецслужб у світі.


Открыть | Коментувати 18

Настроение : шизонутий    

ВІЛЬНО????


Сьогодні в маршрутці була свідком (нєє, учасником) з одного боку дуже смішного, а з іншого боку дещо сумного, але красномовного, інциденту.

Сідала на маршрутку на кінцевій зупинці. Бачу вільне місце є біля світловолосої дівчини.

Ну я не хотіла бути нахабною, тому гречно запитала: "Вільно??"

У відповідь почула: "Что? Что?"

Перепитую:"Вільно?? "

Відповідь:"Что? Что??"

(Вже відчуваю, ЩО ПОЧИНАЮ ДРАТУВАТИСЬ)

Запитую втретє: "Українською мовою запитую:"Вільно?"

Відповідь: "Что? Что? Что? Не поняла."

Я не витримавши, переходжу на крик: "Свободно??"

Відповідь: "Нет"

 

(Але в маршрутці ще були місця, і мені їхати стоячи не довелось. Але ця дівчинка з чудовими знаннями української мови ще довго не йтиме з голови.)

 


Открыть | Коментувати 53

Настроение : я - на твіттері!!!!    

Новини


1.  Сьгодні на 13.00 акція протесту проти рейдерського захоплення книгарні "Сяйво". Контакти: 0634979108 Юлія, 0967530369 Наталія

2. Я вже є на Twitter. Strogetska (це я) - стукайте - відчиню. Обіцяю купу цікавих новин.

Поки що все.

П.С. Мене не акредитували на концерт "Мельницы" 6 березня.(((

Шукаю роботу позаштатним журналістом!!!!

 


Открыть | Коментувати 16

Настроение : стьоб, стьоб    

Гіфка


 

 

 



Открыть | Коментувати 37

Настроение : знищую старе    

Мумію - в музей!!!!!!


 

 

Капець, наша стара еліта продовжує вражати своєю м'яко кажучи тупістю і недоалекглядністю. Критикуючи нас за наші погляди і спосіб життя, вони не можуть запропонувати чогось ефективного взамін. І граються всяким непотрвбними цяцьками. 

Сьогодні надибала на таке:

"Високоповажний пане Драч! Від імені числених шанувальників Богдана Лепкого, що був першим володарем Перехідного Мазепинського Персня, від Клубу його імені та від себе особисто, як родичка і представниця родини Лепких, Глібовицьких в Україні, звертаюся до вас нині, як до другого володаря з проханням, яке має глибоке історичне значення.

Історичні обставини склалися так, що ми змушені просити вас достосуватися до першого, що його передбачає регламент, способу визначення своєї волі щодо передачі Мазепинського Персня третьому носієві.

Ми впевнені, що ми з вами щодо вибору третього носія є однієї думки: ним повинен стати Президент Віктор Ющенко.

Він як неперевершений фінансист врятував на зламі тисячоліть державу Україна від неминучого дефолту, створив національну валюту, що тепер визнана найкращою у світі.

Як національний лідер, скликав могутній Помаранчевий Майдан, що привів до відставки тоталітарного режиму Кучми, заклав основи створення фундаменту націонал–демократичної держави європейського зразка, взяв курс на створення національної держави.

Віктор Ющенко підняв на державний рівень питання про Голодомор і науково–документально довів його до світового визнання геноцидом (етноцидом). Узявши твердий курс на повернення історичної правди, відновив пам’ять, ім’я і славу найвидатнішого українського гетьмана Івана Мазепи. Президент України Віктор Ющенко відбудував Батурин, Чигирин, Глухів — гетьманські столиці, велів відзначати знакові історичні події, присвоїв звання Героїв України борцям за її волю Роману Шухевичу і Степану Бандері.

Тільки за це він залишиться славним Президентом в історії України. Передавши йому Перехідний Мазепинський Перстень, ми разом спокутуємо вкрай недостатню підтримку йому за всі п’ять років його президентства, зокрема на виборах, і покажемо приклад народові, як треба цінувати того, хто для утвердження Української держави зробив найбільше з усіх сучасних українців!
Уляна з ГОЛОВАЦЬКИХ СКАЛЬСЬКА,
голова правління обласного клубу української інтелігенції ім. Б. Лепкого, внучата племінниця Б. Лепкого"

Прочитавши цей текст ледве стримувалась від сміху. Але тут тре плакати. Бо ці люди вірять у свою місію в побудові держави і т.д. У чому вона плягає,  сказати не можу.

Реакція Драча була цілком природною і логічною

"До цього відкритого листа ставлюся як до трагікомічного фарсу. Коли вони хочуть нагородити Віктора Андрійовича Ющенка, то хай нагороджують — при чому тут я? Вони мали б зробити для нього нагороду. Вони мені урочисто вручили цей перстень у 1996 році, на 60–ліття, в Театрі імені Івана Франка. Разом з Українським козацтвом. А коли я був останнього разу в Івано–Франківську на зібранні Конгресу інтелігенції й агітував за Віктора Ющенка, то показав пані Уляні цей перстень. Бо вона весь час тривожилася, мовляв, я його кудись подів. А тепер їм потрібно, щоб я повернув персня. Здається мені, що коли люди хочуть когось нагороджувати, то не слід для цього відбирати в іншого. Тим паче що я, здається, не погрішив ні проти України, ні проти Віктора Ющенка..."

http://umoloda.kiev.ua/number/1592/222/56060/

Напрошується запитання. Невже люди на 6-му десятку і досі вірять в цяцьки і т.д.? У якісь застарілі міфи?  Краще б уже йшли вчителями в школу чи вугілля у шахті видобували б. Доводиться констатувати факт, що наша країна до тих пір буде блукати, поки не вимре старше покоління. І це стосується не лише комуністів, а й діячів так званого патріотичного руху. 

Муміям місце в музеях!!!

 


Открыть | Коментувати 9

Настроение : втома від дурості    

Я проти...


 
проти чиновників, яким шкода гривні на культуру. У той же час як мільйони ідуть, м’яко кажучи, в «трубу» (на канари, коханок, тачкі)…

проти бездарних фільмів на «патріотичну» тематику. Від перегляду таких фільмів хочеться блювати і вони тільки псують імідж кіно. Як говорить Хайям, краще вже нічого.

проти зациклених на Шевченкові поєтів. Шевченко – це минуле. Ми потребуємо оновлення, осучаснення, наголосу на проблемах сьогодення. А не того, що вже було.

проти вихованої на застарілих зразках інтелігенції, що тягне нас назад. Ці люди – не такі, яких потребує мо. Те, що було актуальним 100 років тому, не є таким сьогодні.

проти інертного та напівфашистського націоналізму. Голі гасла можуть полонити на хвилину, але потім залишається почуття розчарованості і недовіри до національної ідеї взагалі.

 

п.с. написано під враженнями від презентації книги "Крути" Ярослава Гаврилюка


Открыть | Коментувати 10

Настроение : думаю....    

Про жінок і чоловіків


 

Феміністками жінок роблять чоловіки, а жінки  чоловіків - прагматиками. 

(с)


Открыть | Коментувати 16

Настроение : біблійно-ранковий    

Апостол Петро


25 Як увіходив (апостол) Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. 

26 Та Петро підвів його, промовляючи:

"Устань, бо й сам я людина"

 

(Дії святих апостолів 10)

 


Открыть | Коментувати 2

Незакінчене...


Застигла вже на пальцях кров…
Запечена на серці рана,
І не була це все ж любов,
Все  закінчилось надто рано. 

Відверта правда не вража
Бо серцю хочеться ілюзій 
Ця чесність тільки обража.
І я іду в зимову стужу...

 


Открыть | Коментувати 15

Настроение : чудово-кавовий    

10 фактів про Польщу


1.Ціни на продукти та одяг співвідносяться з українськими 1:1. При чому зарплати вищі різв у 5.

2.Польські політики обходять без охорони і їздять на службових авто. Їм немає потреб остерігатись за своє життя.

3. Рівень життя у Польщі дає змогу жити у своє задоволення. Тому більшість поляків байдужа до громадського життя. Це мене, до речі, здивувало найбільше.

4.Поляки приязно ставляться до України і чекають її у Євросоюзі. Це дало би можливість Польщі зміцнити свої позиції.

5.Слово "люстрація" кже виходить з моди. Поляки порівняли люстрацію з полюванням на відьом. Багатьом вона зрйнувала життя.

6.Головним чином поляки бояться нашої корупції. Це не вигідно для бізнесу. Тому поляки виводять свої капітали з України.

7.Польські студенти вступають до університетів у 19 років. 

8. Всю нецензурщину полякам замінює клово "курва"

9. Щоб їхати у Польщу, не обов"язково знати польську мову.  Молодь чудово розуміє англійську.

10. Економічної кризи у Польщі немає. А навіть економічне зростаття на рівні 2%.

 

Крім того, Польща -позитивна  динамічна країна, що ще скаже своє слово світові. 


Открыть | Коментувати 237

Настроение : зимово- меланолійний    

Смужки


Зав’язка. Червона смужка 

Від недавнього часу я закинула всі свої звичні справи. У якийсь момент вони для мене стали якимись неважливими і відійшли на другий план. Я продовжувала жити. Я вставала рано-вранці, бігала, снідала (обідала, вечеряла), теревенила з подругами. 

Але відтоді, як я зустріла тебе, моє життя змінилося. Я зрозуміла, що життя може бути не монотонним, що воно кольорове. 

Ти мені розповідав, що життя забарвлене всіма кольорами веселки. 

- Це треба вміти бачити. – казав ти. - Червоний колір означає кохання, зелений –спокій, а фіолетовий – розлуку. 

Я слухала тебе з широко розплющеними очима. Ти був для мене тобі всім. Ти вів мене по життю. Ти був моїм Данко, осяваючи все навколо світлом свого серця. 


Основна дія. Фіолетова смужка

Але одного дня тебе не стало. Ти пішов від мене. Я тебе зрозуміла. З часом. Ця втрата була для мене рівнозначна смерті. А я вірила тобі, вірила кожному твоєму слову. Ти казав, що кохаєш мене. І я відчувала себе на сьомому небі від щастя.

Але ти пішов. Тобі було несила брехати мені у вічі, вдавати палке кохання, підтримувати мої ілюзії. Я проплакала цілу ніч. Всю ніч я кликала Тебе, плекала марні надії, що може, передумаєш, прилетиш до мене на крилах бажання.

Перед тим, як піти, ти сказав: ”Ти сильна...” Я тоді розревілась ще більше. 

Я хотіла, щоб про моє горе знав весь світ. 

Зав’язка. Зелена смужка

А ти не помилився. Я сильна. Поступово висохли сльози. Інший заповнив порожнечу, що була у моєму серці після нашої розлуки. Я уже не кличу Тебе. Я живу і хочу жити. 

Я знайшла у собі сили подолати свій біль. 

І зараз я чекаю тебе, щоб поглянути тобі прямо у очі і сказати: 

- Дякую! 

За що? За те, що ти одного разу мені сказав: 

- Ти сильна. Як кішка. У тебе дев’ять життів. Ти витримаєш все і переможеш.

 

(Цьому тексту уже 3 роки)))


Открыть | Коментувати 18

Настроение : споглядальний    

Чоловічі сльози


Здається ці два поняття зовсім несумісні "чоловік" та "сльози". Чоловік не повинен плакати. Згідно з загальним розумінням, стереотипами.

Хоча так було не завжди. Оксана Забужко пише, що в Середньовіччі не було соромом для чоловіка пролити сльозу, щоб виразити свої почуття. Плакав же Роланд над своїм убитим другом, Ахілл над Патроклом. Ще тут пригадується сентиментальна повість Квітки-Основ"яненка "Маруся", як Василь побивався над своєю померлою нареченою. Саме на його переживаннях робив наголос  автор.

Наш же час змушує чоловіка заганяти свої емоції всередину. До того ж, не лише чоловіків, а й жінок, що проявили себе у здавалося б у  "нежіночих " професіях, в управлінні, бізнесі.

Я не закликаю всіх плакати, як це робить Палланік у "Бійцівському клубі". Може, трохи переглянути наші стереотипи.

Хоча.. Я теж уже не плачу і досить давно.... Хм...


Открыть | Коментувати 70

Феномен Матіос


Сьогодні пропоную поговорити про феномен пані Марії. Останнім часом її ім'я незмінно звучить на літературних форумах, її книги серед бестселлерів у книгарнях. Несподівана  "Солодка Даруся"  стала ластівкою, яка вивела Матіос у лідери продаж.  Навіть жіночі романи купюють  менше.

Але напрошується питання. Некрофілоські історичні романи про життя простої людини, жінки. Це саме те, що потребуємо? Чи дивний нестандартний стиль пані Марії? Некрофільська тематика? Буковина початку 40-х років???

Сама пані Марія заняла незайняту ще ніким до неї нішу і тут до неї прийшов успіх. Вона виявила чудове шосте чуття, і як говорять упіймала бика за роги.

Чи не так?


Открыть | Коментувати 32

Настроение : сірі будні    

288


 

288 хвилин свого життя я присвятила перегляду цього  аніме. Зараз можу стверджувати, що цей час минув недаремно. 288 хвилин чудової психоделічної драми-трилеру про реалії сучасного життя. 12 серій по 24 хвилини.

Не буде новиною, що у нашому світі, у нашому сірому повсякденні живуть чудовиська. Дівчина, що при зрості 165 см має вагу....5 кілограм, маленький привид, що шукає маму і не знаходить, дівчина-кішка, вампір королівської крові з милим лицем дитини. І все це знакручується навколо 17-річного вампіра Койомі. Але це не "Сутінки". Це - "Бакемоногатарі" ("Історії чудовиськ").

Вони не просто так з'явились у сучасному світі. Їх породили почуття людей.. Страх, ненависть, бажання бути почутими своїми рідними, батьками.  Мультик мультиком, але у ньому піднімаються актуальні проблеми суспільного життя Японії, подається зріз почуттів та емоцій дітей та підлітків. Зворотна сторона медалі, те, що стоїть за зовнішнім економічним розвитком та уявним процвітанням. Насамперед, руйнування інституту сім'ї, катасрофічним браком часу на спілкування з дітьми, спроба замінити його матеріальними цінностями.  Це викликає до життя старовинні японські чудовиська - краба, змію, диявола. Вони не приходять просто так, а на таємний поклик людини.

І по ходу розгортання головні герої дорослішають, переживають з приводу своєї незайманості. Це так нагадує героїв американських молодіжних комедій і викликає посмішку у більш страших. Але може схвилювати молодших. Для них власне і призначене сьонен-аніме (вікова категорія -12-17 років ).

А ще є мудрий бувалий Меме. Він знає відповідь на всі запитання. Хоча про нього говориться дуже мало, але його знання викликають повагу. ВІн знає те, що недоступне іншим. Такий собі доктор Хаус по-японськи.

Я не шукала у аніме сюжету. Та й це зайве. Головний сюжет - це наше повсякдення, так звані сірі будні. Але у них губиться більшість наших страхів, емоцій, проблем, невисловлених вражень.
 

 

 

  


Открыть

Я буду рвати...


.... я буду вам рвати легені
своїм напором кисню!...

летітимете
вітрориссю
осінньозасохлолистно....

я буду вам жили рвати!…
я буду писати на тінях…
нові покоління писати…
тіні….

я з’їм ваші чорні мрії
зап’ю пивом душ червоним....

…ті ночі… ті очі пророчі....
сливе....
не плач Маріє....

забудь мене чорна сливо…
я більше…
я більш не буду…
ніколи тебе не забуду…
не гляну з-під тебе на небо....

…засохли на долонях пальці....
я буду вам рвати легені....
прости мені сливо вранці
сльози мої прозові…
порожні
як вітру
жмені....

 

 


Автор - Мирослав Лаюк,

резидент Lit_Club

 

http://h.ua/story/247294/

 


Открыть | Коментувати 1

Про футбол


Так, я колись любила. Я любила гру. Гру мільйонів. Я любила ... Кохала??? Футбол. 

Це було років 5 тому. Це були часи Зінеділа Зідана та  молодого і ще успішного Шевченка. Це була моя ще перша юність і просто чиста любов.

Я дивилась всі матчі серії А, а також Франческо Тотті. А ще вболівала за "Мілан". Не лише тому, що там грав Шевченко. Мені подобалось саме місто - Мілан, хоч я його могла побачити тільки завдяки "Діскавері". Іншою моєю любов'ю був "Ювентус" з Турина. Це була команда дуже яскравих гравців. Дель П'єро, Давідс. Аха, аха...

А зараз... Ще є серія А, "Мілан" з "Ювентусом"... Але вони вже не ті. Вони не гірші і не кращі, але вже не мої.

Дивне відчуття. Може, це старість?? Не знаю, але вже не перша юність і не дитяча наївність.


Открыть | Коментувати 50

В 2010 новогодней жертвой России стала Беларусь


"Беларусь и Россия не согласовали условия торговли нефтью в 2010 году. Об этом сообщил источник, близкий к правительству Беларуси. 

Как передает агентство Белта, источник сообщил, что в ходе переговоров на белорусскую делегацию оказывалось беспрецедентное давление.

При этом, в конце 2009 года российская сторона кардинально изменила свою позицию, отодвинула от переговоров Министерство финансов Российской Федерации. «Новые условия, которые предложены белорусской стороне, в самом конце года, кардинальным образом изменили все те договоренности, которые были достигнуты в предыдущий период между сторонами», - подчеркунл он. 

«Предложенные российской стороной документы фактически торпедировали все договоренности по созданию Таможенного союза, в частности, предлагалось нарушить договоренности о создании единой таможенной территории и формировании Таможенного союза, которые были подписаны главами трех государств 6 октября 2007 года», - пояснил источник.

 http://ura-inform.com/economics/2010/01/01/zhertvoj/

А наступного року буде вся Європа????

 


Открыть | Коментувати 36

Де вогник?


 

Капець, Новий рік без голубого вогнику. 

Невже у каналів економічна криза???

Особливо здивував стб. Скільки можна крутити одну й ту ж туфту. Добу?Дві? Тиждень? А як же рейтинги??

Лише на айсітіві був кльовий стьоб на Козловського ("піжон") і Шустера ("Миром правят деньги... И любовь ...к деньгам").

В яблучко коротше, а всі інші пасли задніх.

На Новому була "фабрика бездарностей"... Не можу примусити  себе це дивитись. Вибачте. 


Открыть | Коментувати 6

Набридло!!!!!


Всюди тигрюлі і сантаклауси, у всіх у перед очима майбутня п'янка з друзями. І так не зманюється рік у рік.

А ще "С легким паром" и "102 совета новогоднего костюма".  У топі тільки статті про олів'є і шубу. 

Набридло!!! Набридла ця мішура і фальшиві посмішки!!!!  Може, я надто стара і не відчуваю свята? Не знаю. Але ця волокита з салатиками і кульками в ПЕЧІНКАХ!!


Открыть | Коментувати 14

Студенти замерзають!!!


Так, це правда. У Київському політехі студенти сидять на парах у куртках і шапках, замерзлими пальцями тримають ручку і ще якост намагаються учитись. 

Все було би ще нічого, однак студенти проводять в університеті 8 годин, тобто 4 пари вдень. 

Дивно, що коїться у Києві, а влада мовчить. Нічого не робить і студрада. 

Поставали старусами????

П.С. Схожа проблема виникла і з відміною річних проїхних, що вдарить в першу чергу по студентах.

Студради і студпарламенти не роблять нічого. ВЗАГАЛІ!!!!


Открыть | Коментувати 37
Назад | Вперед
ОБОЗ.ua