Si vis pacem, para bellum!

Хочеш миру - готуйся до війни!




Волшебный шар

Метки

Интересы
"Scorpions", the beatles, аніме, археологія, АТМАСФЕРА, Історія, Література, море, некрополі, сонце, Україна, чоботи на підборах, чоловіки, чорна кава

Антиинтересы
грип, депресія, джинса, зрада, матюки в літературі, нудьга, перше кохання, політзамовлення, політика, попса, порно, пробки, Телевізор, Фабрика

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Опрос

Перший секс із новим хлопцем/дівчиною є нормальним...


Содержание страницы



Настроение : пошуковий    

ШУКАЮ ДРАМУ!!!!!


Українські режисери — від найкращих до ненайкращих — сьогодні, як і позаторік, являють глядачеві постановки творів класичних: від «Гамлета» і «Войцека» — до «Мартина Борулі» й «Назара Стодолі». І навіть у стані найтяжчого алкогольного сп’яніння неможливо уявити режисера, який би, скажімо, зателефонував драматургові й вимовив у слухавку такі, приміром, слова: «Чекаю на вашу нову п’єсу».

Так само важко уявити й автора, який би, забувши про їжу і сон, дописував останню яву останньої дії, з тремтінням душевним наближаючись до магічного слова «завіса», і при цьому пам’ятаючи (не думаючи, а саме «пам’ятаючи», не кіркою мозку, а підкіркою!), що завтра, найпізніше післязавтра він, автор, читатиме свій текст режисерові й акторам, у благоговійній театральній тиші.

«Ні, таке не просто важко собі уявити. Таке уявити собі неможливо!» — вже чується голос об’єктивного скептика. — І не тільки у нас, в Україні. Такого немає вже ніде у світі! В цілому світі головний у театрі режисер (он і на афішах пишуть — «головний режисер»), а драматург — це ж навіть не актор, це щось на рівні освітлювача, чи, швидше, підмітальника сцени!..»

http://www.dt.ua/3000/3680/35524/

Капець, і це правда. Підписуюсь під кожним словом. Коли мене б запитали назвіть вашого улюбленого сучсного драматурга, я би сказала: "Шекспір - улюблений. А сучсних - не знаю." І це не від моєї неграмотномсті чи ліні. Навпаки. Відношу себе до ледй читаючих, але дрматургів сучасних не знаю. І крапка. 

Точніше трагедія, але вже не на сцені, а в житті. Це наше щоденне пекло відсутності ідей. Навіть сценарії для кіно редисери пишуть. Капець. Ні... Капці. Білі. Як для покійника.

Чи може, не так погано???? Може, хтось підкаже мені сучасних драмописців???? Бо я не знаю жодного. Пробачте за невігластво.((((

 

 

 


Открыть | Коментувати 12

Холодний дощ...


 

Вчора була на ринку. В коло зору потрапила одна самотня постать. Життєва драма її була як на долоні. Було холодно йшов дощ...

 

Холодний дощ. Пусті прилавки.

Всі мовчки складують товар.

Немає покупців у жінки,

Що скраю там пє узвар.

 


І знову- день, і без копійки

Вона сама додому йде,

Щоб прихилитися до стінки,

Та там її ніхто не жде.

 

 

Я придивитись, ще красива

І сині очі-волошки,

Але душа давно вже зимня,

І вже не прагне висоти.

 

 

Гайки, і болтики, розетки

Вона давно тут продає.

Здається, у такому темпі

Життя поволі промайне.

 

 


Открыть
ОБОЗ.ua