Si vis pacem, para bellum!

Хочеш миру - готуйся до війни!




Волшебный шар

Метки

Интересы
"Scorpions", the beatles, аніме, археологія, АТМАСФЕРА, Історія, Література, море, некрополі, сонце, Україна, чоботи на підборах, чоловіки, чорна кава

Антиинтересы
грип, депресія, джинса, зрада, матюки в літературі, нудьга, перше кохання, політзамовлення, політика, попса, порно, пробки, Телевізор, Фабрика

Мои фотоальбомы

Случайное фото со мной

Мои фотоальбомы


Опрос

Перший секс із новим хлопцем/дівчиною є нормальним...


Содержание страницы



Настроение : втомлено-чудовий    

Там, де живе Рона...


Ні, це не річка у Франції. Це мила істотка з мокрим носиком і пустотливим язичком. Вона спершу сприйняла мене агресивно, але потім ми з нею не розлучались, разом гріючись під яскравим весняним сонцем.

Хух, таки вдалось вирватись в село, на ПРИРОДУ, подалі від "цивілізації"  і гнітчого соціального тиску. Звісно, довелось відкласти кілька зустрічей і пив, але природа того вартувала.)

Ага, для декого це буденщина і виснажлива праця. Для мене ж поїздка на картоплю виявилась справжнім святом. Ніколи ще так не раділа болям і спині(!) і лекому головокружінню. Дивно, тут зникли і мої іпохондричні замашки.

А ще Рона (таке прикольне вертляве гавкаюче створіння))) дозволила почузати животик і їла ковбасу.

А я мружила очі і дивилась на сонце і дивувалась, як багато ми маємо, та не помічаємо у місті через метушню, пробки і постійні стреси.

Хоча ранковий холод з насолодою порахував кожне моє ребро. Жіночки на зупинці аж пожаліли мене:"Яке воно худе і нещасне". Я тоді відчула себе малим худим кошеням. Бррррр.... Але поїдка ватрувала і ранкового холоду, і переповнених автобусів.

Бульба вже пускає паростки в землі, а я з насолодою можу відкинутись в улюбленому кріслі і насолоджуватись своєю бульбо-цибулевою  втомою.)

Повернення до природи вдалось.)))


Открыть | Коментувати 6

Настроение : дизайнерський    

АНоНС


Капець, звикла дивитись на світ крізь темні тони. Всюди шукаю їх: у одязі, у житті, а особливо у дизайні блогу. 

Але тепер вирішила, що досить темряви. Поставила стандартниц світлий дизайн. А зараз продумую щось ЕКСКЛЮЗИВНЕ!!!! Світле і ВЕСНЯНЕ)))))

Може, тоді життя змінить свій хід і годинникова стрілка відрахує час світлої смуги??


Открыть | Коментувати 18

Настроение : горло бо-бо    

Тарковський чи Кьортіс?


 

 

Я зустріла цей день зі болем у горлі та закладеним носом. І з розумінням того, що похід на концерт бардів з друзями скасовується. Не в таку погоду і не в такому стані.

Тепер дивлюсь з вікна на засніжене місто. І не мрію про весну. Інколи так чудово побувати ніби в бункері. полощу горло ромашкою, а воно всеодно болить. Печемо з мамою млинчики і начиняємо їх сиром.  Масляна!!!! І домашній затишок!!!!!

Буду читати "Историю колдовства и суеверий"   про практичну каббалу чи про читання думок.  Маю чудову можливість зупинитись і зайнятись самоовітою.

А ввечері буду дивитись фільм. Тільки не можу вирішити Чи це буде фільм про Кьортіса, чи "Сталкер" Тарковського. Хелп мі, плз.

 


Открыть | Коментувати 6

Чому я не феміністка?


 

Давно горіла бажанням висловити свої думки на папері (чи то пак - на екрані) щодо фемінізму. Але руки не доходили, потім-  не було натхнення, і .т д. і.т.п. Але сьогодні мені таки вдалось приятгти себе до клавіатури і примусити писати. Ну все. Навіщо цей довгий вступ??? Краще перейти до теми.

Трошки про історію. У 60-70-х роках ХХ століття у славновідомих Штатах жіночки зібрались і знову почали говорити про обмеження їхніх прав. Це була так звана друга хвиля фемінізму.  Стояло питянн про те,як мало уваги приділяється жінкам у суспільних науках. І після цього пішло-поїхало. Саме у цей період виник той радикальний фемінізм, з яким ми маємо справу сьогодні.  

Чому ж я не феміністка? Я не відношу себе до категорії другосортних, все таки жінка і чоловік - насамперед люди. І всі ми у свєму житті терпимо образи. Я не відхилення від норми. Я просто дещо інша. Але за своїм розумовим потенціалом я не поступаюсь своїм знайомим. Я така, якою мене створила природа.

У той де час феміністки, б'ючи в груди, захищаюють ВСЕ - Наголошую на цьоиму слові - жіноцтво від дискримінації  чоловіків. Але у такому розумінні жінки постають у розумінні нещасних жертв. Не думаю, що комусь хочеться бути жертвою. Хоча ця позиція може бути досить вигідною, адже всі ми люди і всім нам відоме почуття жалості. У такому разі всі яскраві феменістки постають як жебрачки, що просять собі милостиню.

Крім того, жіноцтво - надто строката категорія, і не варто всіх зводити під одну планку. Є лідерки, що керують країнами, а є й такі, що понад усе цінють сімейний затишок і тепло. Хтось же вибирає середню позицію. 

Але я хочу поставити питання ще й дещо по-іншому: чи є щасливими жінки першої категорії? Зазвичай вони є кар'єрно орієнтованими, на перше місце ставлять свою незалежність та самостійність. Це чудово, однак є інший бік медалі. Дуже часто на цьому боці - самотсність, самотність , самотність. Хоча зовні може здатись, що все чудово. Життя є насиченим подіями, які, однак, насправді є пустими і позбавленими сенсу. Успіх минає, гроші теж можуть зникнути в одну нечудову мить, і залишається велике розчарування... Відчуття непотрібності... І самотність у чотирьох стінах. 

Я цього ще не пережила, але завдяки опосередкованому досвіду, тобто через книги і кіно, до мене поступово приходить розуміння, що в житті є щось набагато важливіше за постіну боротьбу за успіх та увагу. Насамперед - же чашка зеленого чаю та  сонце, що хаглядає у вікно, щира усмішка  друга і тепле плече коханого.

Ікона на то і є іконою, щоб бути недосяжною. Так і з так званою сучасною жінкою. Але горе тим, хто спробує досягти ідеалу, який створили сучасні феміністки. 


Открыть | Коментувати 3

Музыка : замерзаю  

Обман


Яскравеи сонце світить очі, а серце виїда холод. Він проникає в кожну клітиночку мого тіла і дущі, і роз'ятрює серце ще більше. Холодний вітер розвиває волосся. І півгодини роботи пішли прахом. Вітер, природа зробили мене посмодерним об'єктом.

А я не хочу ним бути. Я хочу бути собою і хочу хоча б дрібку тепла. Не хочу кутатись у теплі шарфи і тремтіти як билина...

Ах все було би нічого, якби не оманливе соняче сіяння...


Открыть | Коментувати 6
ОБОЗ.ua